Журналістська освіта в Україні: виклики та перспективи

Доцентки кафедри маркетингу Навчально-наукового інституту економіки і управління НУХТ Юлія Соловйова і Наталія Фєдотова взяли участь у роботі круглого столу «Міжнародний досвід для журналістської освіти та науки в Україні: виклики та перспективи», що відбувся 15 лютого у форматі онлайн-конференції.

Учасники зустрічі обговорили зміни та виклики для навчального процесу у ЗВО після повномасштабного вторгнення. Обмінялися досвідом щодо можливостей участі у програмах закордонних стажувань студентів та викладачів і як найкраще конвертувати цей досвід у розвиток української журналістської освіти. Зокрема, Роман Горбик, викладач Седертернського університету (Стокгольм, Швеція) та голова робочої групи з підтримки українських дослідників комунікації в Європейській асоціації комунікаційних досліджень та освіти (ECREA) розповів про можливості цієї організації для українських науковців. Він наголосив, що в цілому ситуація з інтеграцією української журналістської науки в міжнародний простір складна, але є певні українські освітні осередки, які мають досвід успішної співпраці із західними інституціями. Спікер акцентував, що світові потрібна успішна Україна, і про нас зовсім інакше заговорили після повномасштабного вторгнення – ми стали цікаві і потрібні світові, лише коли продемонстрували можливість діяти нестандартно.

Водночас, Тетяна Локоть, медіадослідниця і доцентка Школи комунікацій Дублінського міського університету, наголосила, «що не лише ми можемо навчитися чогось у закордонних колег, але багато хто може навчитися і у нас. Тому необхідно робити так, щоб українські кейси журналістики потрапляли у міжнародні програми».

Також представники ЗВО поділилися думками щодо питання, які ресурси та зміни потрібні для інтеграції українських науковців у світовий дискурс медіадосліджень. Оксана Почапська, викладачка Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, яка зараз на post-doc програмі у Польській академії наук, зауважила, що український викладач шалено навантажений і недофінансований. «Це перша проблема і найбільший виклик, з яким стикається журналістська освіта. Є ще така тенденція для регіональних університетів, коли один викладач стає універсальним спеціалістом і починає викладати різні суміжні дисципліни. Така універсалізація викладача – це величезна проблема для сучасної журналістської освіти».

Учасники круглого столу порушили ще такі теми, як: питання академічної мобільності учасників освітнього процесу, програми подвійного диплому для здобувачів, розвиток креативного, а не ретрансляційного мислення здобувачів,  можливість створення навчальних ігор для здобувачів вищої освіти, а також доцільність необґрунтованого введення західних інновацій в українську освітню практику, применшуючи  свій досвід та майстерність. Також під час онлайн-зустрічі представники деяких ЗВО поділилися досвідом відкриття нових сертифікатних програм галузі 061 Журналістика на магістерському рівні.

Виступи представників наукової журналістської спільноти засвідчили, що такі зустрічі дуже важливі для окреслення перспектив розвитку освітньої галузі і знаходження можливостей особистісного професійного зростання викладачів.