Новини ЕІУ

Невтомні підкорювачі вершин

Студенти спеціальності «Маркетинг»  Навчально-наукового інституту економіки і управління провели вихідні з драйвом та користю, вирушивши у подорож по Прикарпаттю. 

Прикарпаття - одне з прекрасних місць, яке потрібно відвідати цінителям природи. Саме там усвідомлюєш якою владною є природа над людиною. Емоції переповнюють зсередини і хочеться досліджувати кожен куточок, адже кожен крок, пройдений тобою, немов прочитана сторінка захоплюючої книги. Там ти залишаєш не лише спогади, а й частину себе. Івано-Франківськ, Коломия, Яремче, Косів, Верховина, Ворохта - це лише невелика кількість тих вражаючих місць, де панують українські звичаї та милозвучна українська мова.

Окрім мальовничої місцевості можна відвідати зоопарк з дивовижними птахами, оленями, дикими кабанами. Усі відвідувачі можуть власноруч годувати тварин овочами і хлібом.

При бажанні, загляньте в музей магії, в якому довідаєтесь про людей з надзвичайними можливостями. Там зберігаються і тотеми цілителей, мольфарів, і природні аномалії.

Проїжджаючи Коломию, зупиніться в музеї "Писанка", який є єдиним у всьому світі. Музей налічує понад 6000 писанок з неймовірними розписами, які були виконані витонченою працею майстрів та любителів цієї справи, з різних куточків світу.

В Яремче не оминайте стежку Довбуша, по якій небоязко й загубитися. “Стежка Довбуша” — нетривалий маршрут лісистими гірськими схилами - чудовий варіант для розваги на першу частину дня, або й на цілий день, якщо заманеться поблукати подалі від основного маршруту. Вона бере свій початок у заповідному урочищі Дрібка, підіймається вгору до скельних масивів та спускається вниз, утворюючи кільце. Ця стежка має свою історію, яка вас неодмінно вразить.

Чи бували ви колись у резиденції Святого Миколая? Якщо ні, обов'язково відвідайте, адже двері у світ дитинства там відкриті завжди, незважаючи на пори року. Хоч Миколай і відсутній восени, вам  вдасться доторкнутись до його речей та загадати заповітні бажання, що обов'язково збудуться.

Побувати в Прикарпатті і не відвідати, власне, гори - просто неможливо, адже їх схили так і ваблять мандрівників. Хто лиш не мріє піднятися на вершину Говерли? От і студенти ЕіУ не були винятком. Маршрут починається з прогулянки лісом, потім - подорож між заростей ялівцю, остання частина, вона ж найзначніша, проходить по відкритій місцевості з кам'яною стежкою та схилами, що вкриті травою. І ось, піднявшись, на висоту 2061 метрів над рівнем моря, а позаду - нелегкий шлях і почуття гордості. І нехай цього дня огляду заважали хмари, все ж, нам вдалося побачити те, що зачарувало з першого погляду, від чого душа наповнилася прекрасним.

Після сходження, на найвищу точку України, необхідно відновити сили, а це можливо зробити неподалік від села Яблуниця, що розташоване на відстані 35 км від міста Яремче. Там розташувався справжній музей карпатського фольклору під відкритим небом - полонина Перці. Уся територія музею оформлена в стилі гуцульського села з численними тематичними хатинками.

Тут є кузня, хата мольфара, музей старовини, в якому зібрані унікальні зразки гуцульських костюмів. Не зможете ви також оминути музей наливок, де проходить дегустація і наливок, і різних видів смачних сирів. А ще полонина Перці – це надзвичайні краєвиди, адже з неї видно цілу череду гірських вершин, включаючи Говерлу. Також звідси у гарну погоду можна побачити гірські вершини Хом’як та Петрос, Горгани та Драгобрат.

Той, хто хоче відпочити душею, рекомендуємо відвідати Манявський скит - це православний монастир, заснований Йовом Княгинцьким у 1606 р. біля села Манява. Архітектурний монастирський комплекс будівель становить ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами й бійницями. За територією знаходяться схили гір, покриті смерековим лісом, з трьох сторін скит омивається водами правої притоки річки Манявки. У Манявському скиті зберігається чудотворна ікона Божої Матері «Ізбавительниця», якій моляться усі, хто має хоч каплю надії. Цей скит має свою історію, свої визначні дати, які здивують кожну не байдужу особу.

І як не згадати про людей, без яких ця, хоч і коротка, але дивовижна подорож, не була б такою насиченою та інформаційною. Ірина Володимирівна, прекрасна відкрита пані з добрим серцем, яка організувала цю поїздку та ввічливий пан Тарас, наш екскурсовод, з яким було неймовірно приємно провести час, завдяки якому Прикарпаття запам'яталося нам саме таким дивовижним. Щиро дякуємо вам та сподіваємось на найближчу зустріч.

На завершення, хочеться побажати всім яскравих моментів по життю, подорожуйте, відкривайте для себе щось нове, розвивайтесь та ніколи не забувайте про нашу рідну Україну, яка причаровує увесь світ!